Даніїл Галкін. Перше січня.

Чи не звертали ви увагу на те, що під час проведення Олімпійських ігор або Чемпіонату світу з футболу зазвичай виростають і бієнале сучасного мистецтва, а участь в них беруть візиткові художники або художники з візитковими роботами, які представляють свої країни.

Будучи учасником однієї з таких континентальних подій, художник кожен день по дорозі до місця монтажу спостерігав, як добудовують павільйони для Олімпійських ігор, а повертаючись в готель повз численні спортивні майданчики почав уявляти себе професійним спортсменом, згодом приступивши до тренувань, щоб на відкритті бієнале представити свою роботу вже не як художник, а як олімпієць. А з огляду на те, що аудиторія спортивних подій завжди була більше, ніж у сучасного мистецтва, йому випала нагода розширити радіус трансляції мистецького висловлювання від південнокорейських до українських факелоносців.
З рештою, результатом порівняння політики, спорту і мистецтва стала виставка, присвячена історичним естафетам, методам маніпуляцій та гіпнозу, в якому вочевидь перебуває більша половина людства. Одночасно з відкриттям виставки будуть проходити вуличні обряди українських націоналістів, що є невід’ємною частиною даного висловлювання.

Даніїл Галкін народився у 1985 р. в м. Дніпропетровськ. Навчався у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі та в Академії будівництва i архітектури. Володар Гран-прі конкурсу МУХі (2011). Номінант (2011, 2015) та володар Спеціальної премії (2013) PinchukArtCentre. Номінант Премії Сергія Курьохіна та Премії Кандинського (2012). Фіналіст Премії Малевича (2014). Представляв Україну у персональних та групових виставках, якi проходили на Бієнале сучасного мистецтва Gangwon (Каннин, Південна Корея), галереї Silent Barn (Нью-Йорк), Інстітуті сучасного мистецтва Kunst-Werke (Берлін), галереї Saatchi (Лондон), Московському музеї сучасного мистецтва (Москва), художньому музеї Danubiana Meulensteen (Братислава), Kunsthal Charlottenborg в Данській королівській академії витончених мистецтв (Копенгаген), Artspace TLV (Тель-Авів), Open Studios (Бейрут), CzechCentre (Прага), Національному художньому музеї України (Київ), Дніпропетровському художньому музеї (Дніпро), музеї С.С. Прокоф’єва (с. Сонцевка), Новоайдарському краєзнавчому музеї (с. Новоайдар) та інших місцях. Резидент Gaude Polonia (Польша, 2016), Bogliasco Foundation (Італія, 2016), Kustlerhause Lauenburg/Elbe (Германія, 2017), будинку мистецтв в Бейруті (Ліван, 2018), 40mcube в Ренні (Франція, 2019), Forum Regionum (Україна, 2019). Живе і працює в Дніпрі.